27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. В цей день в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року.
До цієї дати Казанківською публічною бібліотекою разом з районним історичним музеєм було проведено тематичний захід для учнів 9А класу Казанківської ЗОШ №1.
Що таке Голокост і якими методами нацисти здійснювали свою політику винищення «неповноцінних» народів та етнічних груп на Сході Європи розповіла директор Казанківської публічно бібліотеки Л.Крюкова.
З її розповіді учні дізнались, що за роки війни нацисти знищили близько 6 мільйонів євреїв, з них півтора мільйона дітей, що становило приблизно третину загальної чисельності євреїв в усьому світі в той час. Планомірне знищення євреїв не можна назвати просто актом геноциду, настільки безпрецедентним воно було за масштабами, опрацьованості і реалізації. Це була спроба знищити цілий народ, де б не перебували його представники.
Україна поряд з іншими європейськими державами стала жахливим полігоном нацистського конвеєру смерті. Наймасовіше вбивство при Голокості сталося у вересні 1941 року в урочищі Бабин Яр недалеко від Києва в Україні, де було вбито більше 33 000 євреїв всього за два дні.
Одним із засобів масового знищення євреїв під час другої світової стали концтабори. 5 тисяч концентраційних таборів було створено нацистами в Німеччині й в окупованій ними Європі. Про один з цих таборів - Равенсбрюк, один з найбільших таборів, де утримувались жінки і діти, розповіла учням М.Г.Ризук, яка в якості туриста побувала у відділенні цього табору, що знаходиться у містечку Нойбранденбург.
Під час окупації України нацистською Німеччиною переслідування євреїв відбувалось на всій її території. Фактично в кожному районному центрі, у кожному великому селищі є свій маленький «Бабин Яр». Одним з таких місць є село Богданівка Доманівського району на Миколаївщині, де в 1941 році було розстріляно 33770 мирних жителів, переважно євреїв. Про цю трагедію розповіла директор районного музею Н.Д.Маслова. Вона також розказала про єврейські поселення нашого району, зокрема село Жовтень, яке повністю було знащене фашистами.
Я.Іщенко зачитала уривок з оповідання "Туся, зламана квітка", де розповідається про долю нашої землячки, Тусі Боженко, якій не пощастило народитися у єврейсько-українській родині.
Історія переслідування євреїв під час Другої світової війни дає нам урок, актуальний для сучасної України: не можна допускати переслідування людей за "неправильне", не можна залишатись байдужими, коли подібне відбувається на наших очах.
Немає коментарів:
Дописати коментар