20 лютого працівниками Публічної бібліотеки Казанківської селищної ради для учнів 9-а класу Казанківсько ЗЗСО №1 проведено годину мужності «І зупинилось серце молоде, щоб вічно билось серце України». Захід був присвячений 5-й річниці Революції Гідності, героям Небесної Сотні.
Всі ми добре знаємо, що в минулому на долю нашої країни випало багато випробувань. Україна не раз піднімалася з колін. Побита і вся в ранах, та нездоланна для ворогів своїх, вона йшла ворогу під кулі, щоб захистити всіх своїх дітей. Терновим шляхом дійшла Україна до сьогоднішніх днів.
Здавалось все скінчилося, давно минуло і більше ніхто не пройде шляхом тих кривавих дій. Та не так здавалось, як вже сталось.
Отже на заході зібрались учні, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний час ХХІ століття.
Тоді, 18-20 лютого 2014 року, справжні бої розгорталися в центрі Києва на вулицях Інститутській, Грушевського, на Європейській площі, Майдані, у Маріїнському парку. Навколо вибухи, стогін, горе. До нас прийшла війна. Справжня кровопролитна війна.
80 днів і ночей… Тривожних, заплаканих і вимолених… Три місяці, залишивши свої родини, тисячі людей стояли на вулицях, день і ніч, у морози, заради одного – щоб домогтися свого, щоб їхній біль хтось почув.
Звичайні мирні люди. Інтелігентні, жартівливі, люблячі. Інженери, водії, вчителі, колишні військові, безробітні, студенти, учні.
Тисячі поранених і майже 100 людей було вбито снайперами та бійцями спецпідрозділів міліції. За перемогу заплачено велику ціну – близько сотні людських життів. Тому і назвали їх - Небесною сотнею – українців, які загинули у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Вони загинули за честь, за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній державі, за країну, в якій не страшно жити і народжувати дітей.
Ця «Небесна Сотня» своїм життям викупили свободу для мільйонів українців і дає шанс збудувати нову демократичну правову державу.
На заході діти мали змогу переглянути відеокліпи «Хрогологія майдану», «Герої не вмирають», прослухати пісню «Пливе кача». Схиливши голови в пошані за загиблими учні запалили скорботну свічку, яку передавали по колу із рук в руки.
Ця свічка – вогник патріота. І коли кожен українець запалить його у своїй душі, тоді весь народ понесе його у своїй дорозі.
Немає коментарів:
Дописати коментар