Життя, мов спалах блискавки

 

Сьогодні виповнюється 90 років від дня народження видатного поета, палкого патріота та борця за правду Василя Симоненка. Поет-шістдесятник помер у віці всього 29 років. За такий короткий час він встиг написати безліч шедеврів, які стали класикою української літератури і увійшли до обов'язкової шкільної програми.

В своїх віршах окрім любові до Батьківщини часто критикував радянський устрій і ворогів української державності. Українська нація, був впевнений Симоненко - після тоталітарних жахів імперії, після геноцидів і голодоморів - посяде гідне місце в житті цивілізованого вільного людства.

"Життя мов спалах блискавки" – так назвав свою книгу про Василя Симоненка В.Онойко.

Народ мій є! Народ мій завжди буде!

Ніхто не перекреслить мій народ!

Пощезнуть всі перевертні й приблуди,

І орди завойовників-заброд!

Ви, байстрюки катів осатанілих,

Не забувайте, виродки, ніде:

Народ мій є!

В його волячих жилах

Козацька кров пульсує і гуде!

Писати Василь Симоненко почав у студентські роки. Однак за життя видано лише збірку лірики "Тиша і грім" (1962) і казку для дітей "Цар Плаксій та Лоскотон". Його вірші, які допускалися до друку, коригувалися. Визнання до поета прийшло посмертно.

Василь Симоненко передчасно пішов з життя, але залишив по собі чималий творчий спадок. Деякі його вірші стали пророчими. Запрошуємо до знайомства з творчістю В.Симоненка в нашу бібліотеку.

Можна (1956)

Можна вірить другові чи милій,

Марить наяву чи уві сні,

Білизну червневих ніжних лілій

Заплітать букетами в пісні.

Можна жить, а можна існувати,

Можна думать - можна повторять.

Та не можуть душу зігрівати

Ті, що не палають, не горять!

Люди всі по-своєму уперті:

Народившись, помирає кожна,

А живуть століття після смерті

Ті, що роблять те, чого «не можна»

Статистика и объявления

Продвигать публикацию

Все реакции:

44